Головна » 2017 » Липень » 4 » ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТНЬОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ
09:57
ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТНЬОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

Заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей, який займається проблемами середньої освіти, розповів в інтерв'ю "Газеті по-українськи" про деталі освітньої реформи.

Теперішні семикласники складатимуть ЗНО після 9 класу
У 2018 році учні, які закінчать дев’ятий клас і захочуть продовжити здобувати середню освіту, муситимуть скласти зовнішнє незалежне оцінювання. Далі, залежно від нахилу й академічних досягнень дитини, — навчання за трьома напрямками:
1 — загальноосвітній багатопрофільний академічний ліцей для школярів, які планують вступати до вузів,
2 і 3 — спеціальна освіта:
ліцей — готуватиме кваліфікованого робітника,
коледж — керівника середньої ланки на виробництві чи у сфері послуг.
З атестатом професійного ліцею чи коледжу можна вступати до університету.
Для можливості вибирати предмети для поглибленого вивчення має бути більше учнів у ліцеях
У ліцеї може бути не менше 75 учнів на паралелі або 100, якщо заклад багатопрофільний. Учні вибиратимуть предмети для поглибленого вивчення — не більше восьми на семестр. Маємо подолати неефективну багатопредметність у школі.
У містах із цим проблем немає. А от у сільській місцевості учнів мало. У 80 відсотках шкіл є один клас, у якому не більше 20 учнів. Тож багатопрофільних ліцеїв тут буде мало. Треба або довозити на навчання, або влаштовувати пришкільні гуртожитки.
На один район буде 3 старші школи
Старшу школу організовуватимуть після децентралізації й адміністративно-територіальної реформи.
Дошкільна, початкова й основна школа по дев’ятий клас будуть підпорядковані об’єднаній громаді. А старша — повіту, об’єднанню кількох районів.
На один теперішній район буде приблизно три старші школи. На конкурсній основі обиратимуть керівників. Директору надамо право набирати вчителів.
Не буде потреби в репетиторстві
Зараз у старших класах є 14 предметів на семестр.
Один урок на тиждень, за словами заступника міністра, — це неефективно. У профільній школі учні матимуть у семестрі сім-вісім предметів. Частина з них обов’язкові — українська мова, іноземна. Частина — за вибором учня. Вибиратимуть також рівень — загальний чи поглиблений.
Відпаде необхідність у репетиторстві. Якщо дитина у фізико-математичному ліцеї має на тиждень вісім годин математики, а у звичайній школі — чотири, то на ЗНО вони будуть у нерівних умовах. Ще чотири години треба надолужувати з репетитором.
У нас на одного вчителя припадає 8 учнів, в інших європейських країнах — 17
Щоб підняти зарплату — спершу треба оптимізувати школу. Один з показників ефективності — скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас — вісім. У європейських країнах — 17. Зарплата забирає майже 80 відсотків виділених на школу коштів. Підняти удвічі зарплати при тій же кількості вчителів не вдасться.
Не можна проводити реформу, не змінюючи умов ¬праці. Щоб учитель захотів добиратися до школи в інший населений пункт, треба його ¬заохотити не лише грошима. Мають бути обладнані лабораторії, кабінети — біології, фізики, географії. Попри скрутну економічну ситуацію, уряд виділив 100 мільйонів гривень на обладнання, цифрові лабораторії в кабінетах фізики.
Щоби проводити реформи в освіті… треба змінити судову владу
Якщо хочемо робити реформи, найперше слід змінити судову владу. Це дасть ефективність у всіх галузях. Ось зараз батьківський комітет пише заяву про звільнення негуманного вчителя, а директор не може його звільнити. Бо той відсудить і повернеться до школи.
“Видатки на освіту не покривають нічого, крім комуналки й зарплати. Все, що є у школі, — заслуга батьків. З іншого боку — як це зробити прозорим? У цих економічних умовах школа буде розраховувати на допомогу громади”, – Павло Хобзей.
Але в базовому законі про освіту є стаття “Академічна доброчесність”. Ідеться про інший бік корупції — списування. Треба заборонити друкування книжок, що дають готові розв’язки задач. Це така сама крадіжка, як і матеріальної речі.
Краще зразу здобувати робітничу спеціальність, ніж потім п перекваліфіковуватися
80 відсотків випускників шкіл продовжують навчання у вишах. Лише 20% ідуть у професійну освіту.
Люди з вищими освітами не можуть знайти роботу, йдуть на біржу праці, перекваліфіковуються на робітничі професії. Це недоцільно. Нормальна пропорція 40 на 60, де 60 відсотків — абітурієнти вузів.
У Союзі заводи давали обладнання для профтехучилищ. В незалежній Україні училища перейшли в підпорядкування освіти, заводи позакривалися. Навчальне обладнання дороге. Тому будуть створені регіональні професійні заклади шляхом об’єднання кількох нинішніх.

Переглядів: 237 | Додав: admin2 | Теги: МОН України, Павло Хобзей | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar